кругляти
КРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал.
1. Кружляти.
Граки вже кругляли побіля своїх гнізд (Л. Яновська).
2. що. Пити.
Нам, братику, не все парубкувать .. І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (П. Гулак-Артемовський);
Була неділя, і чимало людий гуляло біля шинку; музика гуділа, дівчата і парубки вибивали тропака, а деякі постарше сиділи на призьбі і кругляли горілку (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)