круглячок
КРУГЛЯЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до кругля́к.
Під розлогим каштаном в один ряд стояло декілька круглячків, на яких, зручно вмостившись, про щось лепетали діти (із журн.);
Глинястий ґрунт, відкритий вітрам, являв собою гладесеньку рівну поверхню; жодного каменя, жодного круглячка (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
Петро гребнув полову долонею, .. і Степановим очам відкрились білі круглячки ретельно вкладених одне біля одного курячих яєць (П. Загребельний);
Оно Вітько Таранців їздив, казав, заготовляти круглячки солодкі, як то вони, мандарики, чи що (В. Лис);
Спішно учинив [інквізитор] йому суворий позов.., щоб собі золотих круглячків залучити (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)