Словник української мови у 20 томах

круглісінько

КРУГЛІ́СІНЬКО, розм.

Присл. до круглі́сінький.

А проте як вона [нірка] гарно зроблена: стіни гладенькі, круглісінько обчовгані, тонко-тонко обкладені ватою (В. Близнець).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. круглісінько — круглі́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови