кружеляти

КРУЖЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм.

Те саме, що кружля́ти 1–6.

У них [хлопців] широкі темно-зелені й сині шаровари, ніби вихор, кружеляють вони перед очима. Чоботи дружно трамбують точок. Але ось скрипаль подає знак – і коло спинилось (Б. Левін);

Молоді лелеки вже сиділи ген на лузі, старі кружеляли вгорі й радісно та тривожно клекотіли (Ю. Мушкетик);

Він був у чистій полотняній сорочці, і джмелі, принаджені білим, довго кружеляли довкола нього з густим протяглим дзвоном (В. Дрозд);

Сніжини кружеляли, танцювали, покривали землю, і не було їм кінця (Валерій Шевчук);

Табором дедалі частіше кружеляли осінні вітри, вони зривали хмари піщаної куряви, яка скрипіла на зубах і виїдала очі (В. Шкляр);

Легка заметiль першого дня нового року кружеляє за вiкнами (І. Роздобудько);

Спробувати дійти, куди прагне Капора, видавалося Сивооку загадково-вабливим і бентежним. А коли купець справді задурив собі голову медом і кружеляє в пущах з дурного жиру? (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. кружеляти — кружеля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. кружеляти — див. вирувати; іти; крутитися; тинятися; ходити  Словник синонімів Вусика
3. кружеляти — -яю, -яєш, недок., розм., рідко. Те саме, що кружляти 1-6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кружеляти — КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. кружеляти — КРУЖЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що кружля́ти 1-6. Вже й вороння не кружеляв в каламутному небі. Десь облетіло й спить (Кучер, Трудна любов, 1960, 330); Пухнасті сніжинки, не долетівши до землі...  Словник української мови в 11 томах