кружеляти

КРУЖЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що кружля́ти 1-6.

Вже й вороння не кружеляв в каламутному небі. Десь облетіло й спить (Кучер, Трудна любов, 1960, 330);

Пухнасті сніжинки, не долетівши до землі, раптом рвалися вгору… завертали вбік, кружеляли, вихрилися (Ряб., Жайворонки, 1957, 199);

Спробувати дійти, куди прагне Капора, видавалося Сивооку загадково-вабливим і бентежним. А коли купець справді задурив собі голову медом і кружеляє в пущах з дурного жиру? (Загреб., Диво, 1968, 147).

Значення в інших словниках

1. кружеляти — кружеля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. кружеляти — див. вирувати; іти; крутитися; тинятися; ходити  Словник синонімів Вусика
3. кружеляти — -яю, -яєш, недок., розм., рідко. Те саме, що кружляти 1-6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кружеляти — КРУЖЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. Те саме, що кружля́ти 1–6. У них [хлопців] широкі темно-зелені й сині шаровари, ніби вихор, кружеляють вони перед очима. Чоботи дружно трамбують точок. Але ось скрипаль подає знак – і коло спинилось (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. кружеляти — КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови