крупничок

КРУПНИЧО́К, чку́, ч.

Пестл. до крупни́к.

– Хотяй на годинку – на крупничок та на солодкий медок, та, може, де роздобудем якого талярця... (М. Шашкевич);

[Граф:] Коли змолотять по півкопи – даси увечері ти їм ріденький крупничок (І. Карпенко-Карий).

Значення в інших словниках

1. крупничок — крупничо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. крупничок — -чку, ч. Пестл. до крупник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крупничок — КРУПНИЧО́К, чку́, ч. Пестл. до крупни́к. [Граф:] Коли змолотять по півкопи — даси увечері ти їм ріденький крупничок (К.-Карий, II, 1960, 17).  Словник української мови в 11 томах