крупничок

крупничо́к

-чку, ч.

Пестл. до крупник.

Значення в інших словниках

1. крупничок — крупничо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. крупничок — КРУПНИЧО́К, чку́, ч. Пестл. до крупни́к. – Хотяй на годинку – на крупничок та на солодкий медок, та, може, де роздобудем якого талярця... (М. Шашкевич); [Граф:] Коли змолотять по півкопи – даси увечері ти їм ріденький крупничок (І. Карпенко-Карий).  Словник української мови у 20 томах
3. крупничок — КРУПНИЧО́К, чку́, ч. Пестл. до крупни́к. [Граф:] Коли змолотять по півкопи — даси увечері ти їм ріденький крупничок (К.-Карий, II, 1960, 17).  Словник української мови в 11 томах