крутанина
КРУТАНИ́НА, и, ж., розм.
1. Поспішний, безладний рух; метушня.
Як зробивсь пiд той час галас i крутанина в таборi, то я улучив щасливу годину та на коня та драла (П. Куліш);
В домі почалось ворушіння, крутанина та біганина (І. Нечуй-Левицький);
Він наліг на салати й паштети, бо в цілоденній крутанині нічого не їв (О. Бердник).
2. рідко. Те саме, що круті́́йство.
Треба .. терпіти багато крутанини і брехень (М. Драгоманов);
– При тім же я міркую, що ми свої люди, так і говорімо ж без непотрібної крутанини (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)