крутар
КРУТА́Р, я́, ч., діал.
Крутій (у 1, 2 знач.).
[Жандарм:] Але все одно тобі скажу, небоже: ти на крутаря не вродився (І. Франко);
– Ой, з вас великий крутар! – додала [пані Марко] ніби серйозно і, всміхаючись, погрозила пальцем (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)