крутенько
КРУТЕ́НЬКО.
Присл. до круте́нький.
Стежина, по якій ми йшли, то бігла по рівнинній місцевості, то крутенько піднімaлaся вгору, звивaючись по узбіччях горбів (із журн.);
У нас тепер крутенько приходиться (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)