крутенький

КРУТЕ́НЬКИЙ, а, е.

Досить крутий; крутуватий.

– Низом, долиною в провалля є дорога. Крутенька, правда (К. Гордієнко);

– Марина жінка добра... Мирон трошки крутенький (Панас Мирний);

– Ще була .. після того бумага та ще й крутенька (І. Нечуй-Левицький);

Старший з їхніх референтів категорично заперечував проти цього культпоходу. Але Космос – крутенький, скажу вам, дядько! – буркнув: – Може, у нас на пиках написано, що ми великі цабе? (С. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. крутенький — круте́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крутенький — див. крутий  Словник синонімів Вусика
3. крутенький — -а, -е. Досить крутий; крутуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крутенький — Круте́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. крутенький — КРУТЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить крутий; крутуватий. — Низом, долиною в провалля є дорога. Крутенька, правда (Горд., II, 1959, 317); — Марина жінка добра… Мирон трошки крутенький (Мирний, І, 1949, 185); — Ще була.. після того бумага та ще й крутенька (Н.-Лев., IV, 1956, 66).  Словник української мови в 11 томах
6. крутенький — Круте́нький, -а, -е ум. отъ крутий.  Словник української мови Грінченка