крутенький

КРУТЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить крутий; крутуватий.

— Низом, долиною в провалля є дорога. Крутенька, правда (Горд., II, 1959, 317);

— Марина жінка добра… Мирон трошки крутенький (Мирний, І, 1949, 185);

— Ще була.. після того бумага та ще й крутенька (Н.-Лев., IV, 1956, 66).

Значення в інших словниках

1. крутенький — круте́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крутенький — див. крутий  Словник синонімів Вусика
3. крутенький — -а, -е. Досить крутий; крутуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крутенький — КРУТЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить крутий; крутуватий. – Низом, долиною в провалля є дорога. Крутенька, правда (К. Гордієнко); – Марина жінка добра... Мирон трошки крутенький (Панас Мирний); – Ще була .. після того бумага та ще й крутенька (І.  Словник української мови у 20 томах
5. крутенький — Круте́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. крутенький — Круте́нький, -а, -е ум. отъ крутий.  Словник української мови Грінченка