крутенький —
КРУТЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить крутий; крутуватий. – Низом, долиною в провалля є дорога. Крутенька, правда (К. Гордієнко); – Марина жінка добра... Мирон трошки крутенький (Панас Мирний); – Ще була .. після того бумага та ще й крутенька (І.
Словник української мови у 20 томах
крутенький —
Круте́нький, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
крутенький —
КРУТЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить крутий; крутуватий. — Низом, долиною в провалля є дорога. Крутенька, правда (Горд., II, 1959, 317); — Марина жінка добра… Мирон трошки крутенький (Мирний, І, 1949, 185); — Ще була.. після того бумага та ще й крутенька (Н.-Лев., IV, 1956, 66).
Словник української мови в 11 томах
крутенький —
Круте́нький, -а, -е ум. отъ крутий.
Словник української мови Грінченка