крутивус
КРУТИ́ВУС, а, ч., розм.
Франт, чепурун із хвацько закрученими вусами; прудивус.
На підкасканих губах молодиці, які так і надили до себе крутивусів, з'являються глузи (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)КРУТИ́ВУС, а, ч., розм.
Франт, чепурун із хвацько закрученими вусами; прудивус.
На підкасканих губах молодиці, які так і надили до себе крутивусів, з'являються глузи (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)