Словник української мови у 20 томах

круто

КРУ́ТО.

1. Присл. до крути́й 1–7.

Дорога .. спускалася дуже круто в глибокий вузький яр (І. Нечуй-Левицький);

Фіолетові, круто округлені підтьоки [синці] під його очима ще глибше втиснулися в обличчя (М. Стельмах);

Темніли круто заплетені високі тини (С. Журахович);

За Вишгородом Дніпро круто повертав ліворуч (С. Скляренко);

– З жінками треба круто держатися, – навчав .. Стальський (І. Франко);

Коли він з ким обійшовся круто, то це, щоб у інших острашка була (Ю. Мушкетик);

Круто пахли високі буйні ромашки (С. Васильченко);

Ідучи в похід брали [запорожці] з собою кілька горщиків тетері, толокна (круто звареної каші), пастерми (висушена та вив'ялена баранина) і цим вдовільнялися (В. Чемерис).

2. перен. Присл. до крути́й 8–10.

Саньці приходилось круто з гарматами (Ю. Яновський);

Хтось щось говорив, хтось лаявся круто (Панас Мирний);

– Наш майбутній палац і нова урядова резиденція. Подобається? – Круто! сказав я (О. Авраменко, В. Авраменко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. круто — кру́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. круто — див. згористо  Словник синонімів Вусика
  3. круто — Присл. до крутий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. круто — кру́то скрутно (ст): Як стало круто коло Юзя, тоді опустили його патріотики, а властитель камяниці виповів йому льокаль (Нагірний)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. круто — присл. Добре, престижно, вражаюче. Я думаю, це офігенно круто (Єва). Доброго дня!!!! Ой як круто бути знову тут з вами (Інтернет). А от ще ба книжечку таку і там написано, що ви повні творчого ентузіазму та з задоволенням йдете на Ігри, круто (Інтернет).  Словник сучасного українського сленгу
  6. круто — 1. присл.; мол.; схвальн. Найвищою мірою, дуже сильно. Круто почав тусуватися. БСРЖ, 295; ТСРОЖ, 85 2. присл.; мол., жрм; несхвальн. Зухвало, нахабно (про поведінку).  Словник жарґонної лексики української мови
  7. круто — кру́то замі́с міси́ти. Суворо, жорстоко діяти; вживати рішучих заходів. — Я змушений буду про його попередні вчинки сьогодні ж повідомити Наливайка. — Ох, пане… Як круто заміс місите. Викликали-сте на рівну розмову, а погрожуєте підступами? (Іван Ле).  Фразеологічний словник української мови
  8. круто — КРУ́ТО. Присл. до крути́й. Дорога.. спускалася дуже круто в глибокий вузький яр (Н.-Лев., II, 1956, 309); Фіолетові, круто округлені підтьоки [набряки] під його очима ще глибше втиснулися в обличчя (Стельмах, II, 1962, 183)...  Словник української мови в 11 томах
  9. круто — Круто нар. 1) Круто. Круто з'їздити сюдою. Круто спускалась гора. Стор. 2) Съ сильнымъ загибомъ. Круто позагинаті роги. 3) Густо. Круто наварила, — і ложкою в куліші не повернеш. 4) Трудно, тяжело. 5) Сильно. Круто їм буде одвічать. О. 1862. VI. 60.  Словник української мови Грінченка