крутувато

КРУТУВА́ТО.

Присл. до крутува́тий.

Я зрозуміла, що Єлизавета крутувато-рішуча в житті, владна, впевнена в собі й дуже ділова (із журн.);

– Ви не ображайтесь на мене, старого, може, я трохи крутувато сказав (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. крутувато — крутува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. крутувато — див. згористо  Словник синонімів Вусика
3. крутувато — Присл. до крутуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крутувато — КРУТУВА́ТО. Присл. до крутува́тий, — Ви не ображайтесь на мене, старого, може, я трохи крутувато сказав (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 27).  Словник української мови в 11 томах