круть
КРУТЬ, пред., розм.
Уживається як присудок за знач. крутну́ти і крутну́тися.
Повибігали якісь панночки..; повертілись перед очима, та й круть за двері! (Марко Вовчок);
От вони зараз підуть у хату, а він – круть! – як вітер... (Б. Антоненко-Давидович);
– Побачила нас [хазяйська дочка] і – круть у хату (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)