1. Словник української мови у 20 томах

круть

КРУТЬ, пред., розм.

Уживається як присудок за знач. крутну́ти і крутну́тися.

Повибігали якісь панночки..; повертілись перед очима, та й круть за двері! (Марко Вовчок);

От вони зараз підуть у хату, а він – круть! – як вітер... (Б. Антоненко-Давидович);

– Побачила нас [хазяйська дочка] і – круть у хату (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круть — круть присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. круть — присудк. сл., розм. Уживається як присудок за знач. крутнути і крутнутися. Ні круть ні (ані) верть — про безвихідне, тяжке становище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. круть — куди́ круть, куди́ й верть. Дуже непослідовний, нестійкий. Реалізм .. автора куди круть, куди й верть, та й заїхав назад до старого ідеалізму (І. Франко). то круть, то верть. Хитруючи, уникати праці, ледарювати. Фразеологічний словник української мови
  4. круть — КРУТЬ, присудк. сл., розм. Уживається як присудок за знач. крутну́ти і крутну́тися. Повибігали якісь панночки..; повертілись перед очима, та й круть за двері! (Вовчок, І, 1955, 75); — Побачила нас [хазяйська дочка] і — круть у хату (Тют., Вир, 1964, 168). Словник української мови в 11 томах
  5. круть — Круть меж., выражающее быстрый поворотъ. Хоч круть верть, хоч верть круть. Ном. № 8037. Словник української мови Грінченка