круть-верть
КРУТЬ-ВЕ́РТЬ, пред., розм.
Уживається на позначення швидких, рвучких рухів, раптових поворотів у різні боки.
Комар круть-верть – на ніс присів, – Лев клацнув, не вловив (Л. Глібов);
Човен як закрутиться на місці, як завертиться, а потім стриб уперед, а потім знову круть-верть на місці (Остап Вишня);
– Стривайте, а що, як я спробую дзьобом, – підбіг журавлик до замка, дзьоб свій у щілину для замка встромив, туди-сюди круть-верть (В. Нестайко);
// перен. Спритно діючи, досягати чогось.
Хапко – круть-верть і вже в нашому повіті, під Маківцями (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- круть-верть — круть-ве́рть присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- круть-верть — присудк. сл., розм. Уживається на позначення швидких, рвучких рухів, раптових поворотів у різні боки. || перен. Спритно діючи, досягати чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- круть-верть — КРУТЬ-ВЕ́РТЬ, присудк. сл., розм. Уживається на позначення швидких, рвучких рухів, раптових поворотів у різні боки. Комар круть-верть — на ніс присів,— Лев клацнув, не вловив (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах