круть-верть

КРУТЬ-ВЕ́РТЬ, пред., розм.

Уживається на позначення швидких, рвучких рухів, раптових поворотів у різні боки.

Комар круть-верть – на ніс присів, – Лев клацнув, не вловив (Л. Глібов);

Човен як закрутиться на місці, як завертиться, а потім стриб уперед, а потім знову круть-верть на місці (Остап Вишня);

– Стривайте, а що, як я спробую дзьобом, – підбіг журавлик до замка, дзьоб свій у щілину для замка встромив, туди-сюди круть-верть (В. Нестайко);

// перен. Спритно діючи, досягати чогось.

Хапко – круть-верть і вже в нашому повіті, під Маківцями (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. круть-верть — круть-ве́рть присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. круть-верть — присудк. сл., розм. Уживається на позначення швидких, рвучких рухів, раптових поворотів у різні боки. || перен. Спритно діючи, досягати чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. круть-верть — КРУТЬ-ВЕ́РТЬ, присудк. сл., розм. Уживається на позначення швидких, рвучких рухів, раптових поворотів у різні боки. Комар круть-верть — на ніс присів,— Лев клацнув, не вловив (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах