Орфографічний словник української мови

круть-верть

круть-ве́рть

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. круть-верть — присудк. сл., розм. Уживається на позначення швидких, рвучких рухів, раптових поворотів у різні боки. || перен. Спритно діючи, досягати чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. круть-верть — КРУТЬ-ВЕ́РТЬ, пред., розм. Уживається на позначення швидких, рвучких рухів, раптових поворотів у різні боки. Комар круть-верть – на ніс присів, – Лев клацнув, не вловив (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. круть-верть — КРУТЬ-ВЕ́РТЬ, присудк. сл., розм. Уживається на позначення швидких, рвучких рухів, раптових поворотів у різні боки. Комар круть-верть — на ніс присів,— Лев клацнув, не вловив (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах