круть —
присудк. сл., розм. Уживається як присудок за знач. крутнути і крутнутися. Ні круть ні (ані) верть — про безвихідне, тяжке становище.
Великий тлумачний словник сучасної мови
круть —
КРУТЬ, пред., розм. Уживається як присудок за знач. крутну́ти і крутну́тися. Повибігали якісь панночки..; повертілись перед очима, та й круть за двері! (Марко Вовчок); От вони зараз підуть у хату, а він – круть! – як вітер... (Б.
Словник української мови у 20 томах
круть —
куди́ круть, куди́ й верть. Дуже непослідовний, нестійкий. Реалізм .. автора куди круть, куди й верть, та й заїхав назад до старого ідеалізму (І. Франко). то круть, то верть. Хитруючи, уникати праці, ледарювати.
Фразеологічний словник української мови
круть —
КРУТЬ, присудк. сл., розм. Уживається як присудок за знач. крутну́ти і крутну́тися. Повибігали якісь панночки..; повертілись перед очима, та й круть за двері! (Вовчок, І, 1955, 75); — Побачила нас [хазяйська дочка] і — круть у хату (Тют., Вир, 1964, 168).
Словник української мови в 11 томах
круть —
Круть меж., выражающее быстрый поворотъ. Хоч круть верть, хоч верть круть. Ном. № 8037.
Словник української мови Грінченка