крутійський
КРУТІ́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Власт. крутієві, крутіям (у 1 знач.).
Передавав [Жержеля] крутійську манеру Гурія Остаповича Харлана .. (манеру слизьких натяків та ядовитих підкусувань) (І. Волошин);
Моя дорога слухавко! Ти ще даєш мені ілюзію спілкування з людьми .. Мені ліпше і легше говорити з ними через посередництво твого холодного тіла, .. щоб не чути хитрих вібрацій їхнього крутійського голосу (С. Процюк).
2. Лицемірний, нечесний, брехливий.
Він [Бог] розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки, Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Ми всі цілком зневірились у щирість [щирості] крутійського уряду (М. Коцюбинський);
Знов посли звідусюди з листами від володарів то заспокійливими, то невздержливими, то крутійськими (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)