крутіль
КРУТІ́ЛЬ, те́лі, ж.
1. Пристрій для сукання мотузків.
Мотузки з крутелі не такі міцні, як фабричні канати (з навч. літ.).
2. діал. Вир (у 1 знач.).
Данилко .. булькнув у вируючу крутіль (І. Чендей).
Словник української мови (СУМ-20)КРУТІ́ЛЬ, те́лі, ж.
1. Пристрій для сукання мотузків.
Мотузки з крутелі не такі міцні, як фабричні канати (з навч. літ.).
2. діал. Вир (у 1 знач.).
Данилко .. булькнув у вируючу крутіль (І. Чендей).
Словник української мови (СУМ-20)