крутіль
КРУТІ́ЛЬ, те́лі, ж.
1. Пристрій для сукання мотузків.
2. діал. Вир (у 1 знач.).
Хлопець булькнув у крутіль,
Словник української мови (СУМ-11)КРУТІ́ЛЬ, те́лі, ж.
1. Пристрій для сукання мотузків.
2. діал. Вир (у 1 знач.).
Хлопець булькнув у крутіль,
Словник української мови (СУМ-11)