крутінь
КРУ́ТІНЬ, теня, ч.
Те саме, що кру́тень.
Вона .. то рогачем розгортала на черені жар, то сунула туди нового крутеня (А. Іщук);
Хліб уже мати посадовила в піч. Стояла з лопатою в руках і кидала крутені на загнітку (Ю. Мушкетик);
Все .. стоїть [взимку] тихо-тихо, поки .. не прилетить .. холод з вітром .. і стане з долу вгору крутити білі крутені (Грицько Григоренко).
Словник української мови (СУМ-20)