крутінь
КРУ́ТІНЬ, теня, ч. Те саме, що кру́тень.
Вона.. то рогачем розгортала на черені жар, то сунула туди нового крутеня (Іщук, Вербівчани, 1961, 218);
Все., стоїть [взимку] тихо-тихо, поки.. не прилетить.. холод з вітром.. і стане з долу вгору крутити білі крутені (Григ., Вибр., 1959, 325).
Словник української мови (СУМ-11)