крякіт

КРЯ́КІТ, коту, ч.

Те саме, що кря́кання.

З півночі суне чорним клоччям гайвороння, сіючи, розсипаючи зляканий крякіт (Н. Рибак);

По вікна в очеретах слухає [Комишанка] музику їхніх шумів осінніх .. та крякіт птахів (О. Гончар);

Часом вітер із лісового озера донесе півсонний качиний крякіт (М. Стельмах);

Раз, два! Крякіт брички, тріск ресор (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. крякіт — кря́кіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. крякіт — -коту, ч. Те саме, що крякання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крякіт — КРЯ́КІТ, коту, ч. Те саме, що кря́кання. З півночі суне чорним клоччям гайвороння, сіючи, розсипаючи зляканий крякіт (Рибак, Помилка.., 1956, 13).  Словник української мови в 11 томах