кряхтіти

КРЯХТІ́ТИ, чу́, чи́ш, недок.

Те саме, що кректа́ти 1.

Коло самовара стояв червонощокий, веселий дідусь, плутав бороду пальцями, кряхтів та приємно посміхався (М. Івченко);

Він шкутильгав, стогнав, кряхтів, мов ветхий дід (Василь Шевчук).