кріплений
КРІ́ПЛЕНИЙ, а, е, спец.
Дієпр. пас. до кріпи́ти 1, 2, 5.
Пробував [Мухтаров] .. оцінювати коротенькі, навіть не кріплені дерев'яним кріпленням тунельки (Іван Ле);
На столі – папки, кріплені автоматичними защіпками, апарати внутрішнього телефону, радіо і багато кнопок (із журн.);
Наливки були не міцні, не кріплені, і Роман покуштував кожної (В. Минко);
Вони сиділи в барі, пили кріплені вина й слухали музичний автомат (С. Жадан).
Словник української мови (СУМ-20)