1. Словник української мови у 20 томах

кріплений

КРІ́ПЛЕНИЙ, а, е, спец.

Дієпр. пас. до кріпи́ти 1, 2, 5.

Пробував [Мухтаров] .. оцінювати коротенькі, навіть не кріплені дерев'яним кріпленням тунельки (Іван Ле);

На столі – папки, кріплені автоматичними защіпками, апарати внутрішнього телефону, радіо і багато кнопок (із журн.);

Наливки були не міцні, не кріплені, і Роман покуштував кожної (В. Минко);

Вони сиділи в барі, пили кріплені вина й слухали музичний автомат (С. Жадан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріплений — крі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. кріплений — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до кріпити 1), 2), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кріплений — КРІ́ПЛЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до кріпи́ти 1, 2, 5. Пробував [Мухтаров].. оцінювати коротенькі, навіть не кріплені дерев’яним кріпленням ту-нельки (Ле, Міжгір’я, 1953, 366); Наливки були не міцні, не кріплені, і Роман покуштував кожної (Минко, Ясні зорі, 1951, 93). Словник української мови в 11 томах