кріплення

КРІ́ПЛЕННЯ, я, с., спец.

1. Дія за знач. кріпи́ти 1–3, 5.

За способом кріплення фрези бувають суцільні й насадні (з навч. літ.);

Отвори для кріплення шпор у “хетезиків” до того розбиті, що крізь них вільно пройде будь-який болт (М. Циба);

Місце кріплення кабеля вже обвуглилося, контакти потемніли, почала чорніти, втрачаючи лиск (Ю. Іздрик);

– Ми з Олексієм Анатолійовичем саме закінчили кріплення [шлюзу] і поверталися в місто (І. Росоховатський).

2. Споруда в шахті зі стояків, рам і т. ін., що запобігає обвалам порід.

Курбала прослизнув між вагонетками та кріпленням і хутко подався двійчастою колією (Олесь Досвітній);

Стояки для кріплення самі в лаву біжать, самі на місце становляться, канавки, по яких стікає вода, очищаються, штрек самоприбирається, самопідмітається, скрізь чистота і порядок... (Остап Вишня);

Там треба довго йти, спотикатись на трапах, минати електровоз, вагонетки з вугіллям, переходити через колії, пригинатись під арочним кріпленням, звідки нависла гострокута брила (Є. Пашковський);

Тиск, що діє на рудний масив, призводить до руйнування кріплення (з наук. літ.).

3. Деталі для скріплювання, з'єднування частин машин і конструкцій.

– Нічого дивного, – пояснює Медведовський. Машина здригається, кріплення розхитується, послаблюється (П. Запаренко);

Рама плуга повинна бути рівною й мати всі болтові кріплення (з навч. літ.);

Жодну машину не можна скласти без кріплення – без тих численних болтів, які з'єднують між собою різноманітні вузли (з газ.).

4. Пристосування для прикріплювання, закріплювання чогось.

Парова машина так гуркотіла й дрижала, що, здавалось, ось-ось вилетить із свого кріплення (М. Трублаїні);

Хутко перевіривши наостанку кріплення мачти, вони поспішили зі скелі вниз (В. Владко);

Вже за два дні після того як Шторре перевірив усі креслення, були готові основні деталі двигунів і конструкції кріплення їх до літака. (В. Собко);

Хтось уже бабрався в глибокому снігу, заплутавшись у кріпленні власних лиж (Ю. Збанацький);

Гейнц труснув ранцем, перевіряючи міцність кріплення, поправив автомат (П. Загребельний);

Ручки, кріплення та шпінгалети з міді чудово збереглися, місця з'єднань сховалися під ніжною зеленню патини (Г. Вдовиченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріплення — крі́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кріплення — див. підвіс Словник синонімів Вусика
  3. кріплення — [кр’іплеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. кріплення — -я, с., спец. 1》 Дія за знач. кріпити 1-3), 5). 2》 Споруда в шахті зі стояків, рам і т. ін., що запобігає обвалам порід. 3》 Деталі для скріплювання, з'єднування частин машин і конструкцій. 4》 Пристосування для прикріплювання, закріплювання чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кріплення — КРІ́ПЛЕННЯ, я, с., спец. 1. Дія за знач. кріпи́ти 1-3, 5. За способом кріплення фрези бувають — суцільні й насадні (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 23); Виймання вугілля, доставка та кріплення в дореволюційному Донбасі були важкою ручною працею (Гірн. Словник української мови в 11 томах