1. Словник української мови у 20 томах

кріпнути

КРІ́ПНУТИ, ну, неш, недок., розм.

Те саме, що міцні́ти.

В боях серця гартуються лицарські, В боях росте і кріпне дух козацький (П. Куліш);

[Олеся:] Як кріпнуть .. мої сили!.. Я знов, знов щаслива!.. (М. Кропивницький);

Мелодія кріпне десь у душі (Г. Хоткевич);

Шість днів тому ще не було ні такого темпу, ні такого ладу в роботі. Вони наростають і кріпнуть (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпнути — крі́пнути дієслово недоконаного виду міцніти розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. кріпнути — -ну, -неш, недок., розм., рідко. Те саме, що міцніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кріпнути — ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  4. кріпнути — КРІ́ПНУТИ, ну, неш, недок., розм., рідко. Те саме, що міцні́ти. [Олеся:] Як кріпнуть.. мої сили!.. Я знов, знов щаслива!.. (Кроп., II, 1958, 342). Словник української мови в 11 томах