кублище

КУ́БЛИЩЕ, а, с.

Збільш. до кубло́.

Адже кругом бунтівні села та гайдамацькі розбійницькі кублища по непролазних пущах, байраках (М. Старицький);

Як Прометей, прикута до скали, біліла жінка в кублищах імли (Д. Павличко);

* Образно. Мене в цім кублищі буття давно вже не цікавить – ми спасенні чи пропащі? (В. Неборак);

Ти ж недарма облітав кублища єресей, вгадував тіні двох гілляк розрубаного властолюбством древа, по насінинах здогадувавсь, чому саме тут доспіли плоди зла і отруєні, напівживі, перебувають кару байдуже, як сліпі довічну темницю (Є. Пашковський);

// Зручне, затишне місце, оформлене у вигляді гнізда.

Горщик із кутею ставлять на покуті в кублище, яке роблять з найзапашнішого сіна (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кублище — ку́блище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кублище — див. барліг  Словник синонімів Вусика
3. кублище — -а, с. Збільш. до кубло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кублище — ГАДЮ́ЧНИК (місце, де живуть плазуни; гніздо гадюки), ГАДОВИ́ЩЕ, КУБЛО́, КУ́БЛИЩЕ, КИ́ШЛО розм. Звалище артилерійських снарядів.., мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами (О. Гончар); До пенька з усіх сторін повзли вужаки..  Словник синонімів української мови
5. кублище — КУ́БЛИЩЕ, а, с. Збільш. до кубло́.  Словник української мови в 11 томах
6. кублище — Кублище, -ща с. Логовище. По кублищах своїх звірря заляже. К. Псал. 237. Кублище сліпого католицтва. К. Дз. 134.  Словник української мови Грінченка