куделька
КУДЕ́ЛЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до куде́ля.
Була б куделька, прясельце зробимо (приказка);
Домка не йде, а мовби в повітрі летить, бо її вгору підносить біла хмаринка, й та хмаринка – розпущена куделька її сивого волоссячка, схожого на пучок бабиного літа (Є. Гуцало);
Схитнув [Вельямінов] головою, і світла, в кудельках, перука скинулася двома хвостами на зеленому мундирі (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)