кудластий
КУДЛА́СТИЙ, а, е.
Те саме, що кудла́тий.
Великі білі вівчарки, наче ведмеді, скачуть на задніх лапах, і скаче на них довга кудласта вовна (М. Коцюбинський);
Я думаю, це походило з його кудластих сірих брів і настовбурчених вусів (В. Винниченко);
Він вигулькнув з того мосту на греблю і йому стало шкода, що .. гребля пообвалювана, і старі верби,– колись кудласті, тепер – як обчухрані віники-драпачі (Б. Харчук);
Повітря навколо було синювате, а коли дивилася вона в долину, пливав там кудластий туманець (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)