кузька

КУ́ЗЬКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що кома́шка.

Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Панас Мирний);

Тільки покінчили з ховрахом, а тут уже треба йти в наступ на довгоносика, що страшенно шкодить цукровим бурякам .. Деякі школярі наловили по кілька кілограмів цієї шкідливої кузьки (О. Копиленко);

Хлопець шарпнув гілку і струсив на себе цілу колонію кузьок (Ю. Бедзик);

* У порівн. Мати стояла супроти мене спокійна, випростувана .. і пильно розглядала мене, ніби якусь кузьку рогату, від чого я не міг не зніяковіти (Валерій Шевчук);

// перен. Людина, що нічого не вирішує в певній ситуації.

І знай: ти мені нічого не казав... Цур дурня... Забудь... То вищії помисли. Ми й справді кузьки (Ю. Мушкетик).

2. Небезпечний шкідник зернових культур; хлібний жук.

Зграї ворон та шпаків кружляють над стернами, визбирують кузьок та хробаків (У. Самчук);

Мигтять [чайки], віражують, на льоту хапають, здзьобують кузьку з колосків (О. Гончар);

Кузьку – рудого жука з чорно-зеленими грудьми та з квадратною чорною плямою коло основи надкрил – знає кожний, кому доводилося бувати влітку на хлібному полі (з наук. літ.).

3. перев. збірн., розм., рідко. Те саме, що вошва́.

Фашисти прудилися вечорами коло розпеченої .. пічки, ловили навпомацки під фуфайкою кузьку і потім кидали її просто на підлогу (Ю. Яновський);

– Дуже ти розумним став! – злостиво і чітко відрубав голова. – Гляди, щоб на твоєму тілі не викохувалась тюремна кузька! (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. кузька — ку́зька іменник жіночого роду, істота комаха * Але: дві, три, чотири ку́зьки  Орфографічний словник української мови
2. кузька — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що комашка. 2》 ент. Небезпечний шкідник зернових культур; хлібний жук. 3》 перев. збірн., розм., рідко. Те саме, що вошва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кузька — ВО́ША (комаха — зовнішній паразит людини й тварини), ВОШВА́ збірн. розм., НУ́ЖА збірн. розм., КУ́ЗЬКА збірн. розм. Дядько почав просити в Мар'яни зілля від вошей, що напали на овець (М. Стельмах); Жінка підвела дівчинку до припічка. — Сідай отут.  Словник синонімів української мови
4. Кузька — Ку́зька, -зьки, -зьці (прізв.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кузька — КУ́ЗЬКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що кома́шка. Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Мирний, IV, 1955, 83); Тільки покінчили з ховрахом, а тут уже треба йти в наступ на довгоносика, що страшенно шкодить цукровим бурякам..  Словник української мови в 11 томах
6. кузька — Кузька, -ки ж. 1) Насѣкомое вообще. 2) Хлѣбный жукъ, Anisoplia austriaca. Мале, та й те укмітило, що у просі кузька є. Звенигор. у.  Словник української мови Грінченка