кузька
ВО́ША (комаха — зовнішній паразит людини й тварини), ВОШВА́ збірн. розм., НУ́ЖА збірн. розм., КУ́ЗЬКА збірн. розм. Дядько почав просити в Мар'яни зілля від вошей, що напали на овець (М. Стельмах); Жінка підвела дівчинку до припічка. — Сідай отут. Бо тебе, мабуть, так вошва й обліпила. Не оберемося тоді (А. Головко); (Хома:) Нужа зовсім заїла, тіло свербить, аж горить! (М. Кропивницький); — Дуже ти розумним став! — злостиво і чітко відрубав голова. — Гляди, щоб на твоєму тілі не викохувалась тюремна кузька! (М. Стельмах).
КОМА́ХА (безхребетна членистонога тварина), КОМАШИ́НА, КУ́ЗЬКА (КУ́ЗКА) розм.; КОМА́ШКА, КОМАШИ́НКА (перев. дуже мала). Орися ловила комах і напихала пташенятам в ненажерливі пельки (Григорій Тютюнник); Тиша над полем, а прислухайся — і почуєш, як життя навколо кипить: маленькі комашини в траві повзають, стрибають коники-швидкокрильці (А. Хижняк); Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Панас Мирний); (Кирило:) Як хоче Господь покарати, то відкіля те й лихо вирине: і ховрах, і кузка, і гемонська муха, і всяка нечисть!.. (М. Кропивницький); Де багато пташок, там нема комашок (приказка); Упав на стовбур білий відблиск сонця, і комашинка лізе по йому (М. Рильський).
Словник синонімів української мови