кукса
КУ́КСА, и, ж.
Залишок покаліченої або ампутованої руки, ноги, пальця.
Каліки повистромлювали свої кукси, цебто руки й ноги без пальців (І. Нечуй-Левицький);
Мусій простяг на світло каганця свою ліву руку, де випиналися дві маленькі кукси з пальців (Г. Косинка);
Хоч він і наковтався в птахольоті біостимуляторів, та кукса нила, нудота накочувалась неприємними, млосними хвилями (В. Чемерис);
На поминках буяла чернь і мандрівні каліки, і гупав куксами о брук увесь калічий рід (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)