кукільван
КУКІ́ЛЬВА́Н, КУКО́ЛЬВА́Н, у, ч.
1. Велика ліаноподібна рослина родини місяцеплідникових з вічнозеленими великими листками та дрібними квітами, має гіркі отруйні плоди.
В давнину кукольван використовували як отруту для риби, оскільки він приголомшує рибу, і тому її можна без зусиль витягнути руками з води (з наук.-попул. літ.);
Чагарники кукільвану поширені в Східній Індії, на острові Ява, південній частині Малабарського берега та в Амбоїні (з наук.-попул. літ.).
2. Плоди цієї рослини.
Як от рибалка, їздячи човном, кукольван розсипає, так той потайний зрадця Вуяхевич розсипав гіркі слова в козацькії душі (П. Куліш);
Із зерен кукільвану, що росте на о. Яві та має галюцигенні властивості, виробляють, зокрема, проносні ліки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)