кукільван
КУКІ́ЛЬВА́Н, у, ч. (Cocculus suberosus D. С.). Рослина, що має гіркі та отруйні плоди.
[Хома:] Що ти, кукільвану об’ївся? [Андрій:] Не кричіть, тату, бо я й так злякався!.. (К.-Карий, II, 1960, 201).
Словник української мови (СУМ-11)КУКІ́ЛЬВА́Н, у, ч. (Cocculus suberosus D. С.). Рослина, що має гіркі та отруйні плоди.
[Хома:] Що ти, кукільвану об’ївся? [Андрій:] Не кричіть, тату, бо я й так злякався!.. (К.-Карий, II, 1960, 201).
Словник української мови (СУМ-11)