1. Словник української мови в 11 томах

кукільван

КУКІ́ЛЬВА́Н, у, ч. (Cocculus suberosus D. С.). Рослина, що має гіркі та отруйні плоди.

[Хома:] Що ти, кукільвану об’ївся? [Андрій:] Не кричіть, тату, бо я й так злякався!.. (К.-Карий, II, 1960, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукільван — кукі́льва́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кукільван — -у, ч. Рослина, що має гіркі та отруйні плоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кукільван — КУКІ́ЛЬВА́Н, КУКО́ЛЬВА́Н, у, ч. 1. Велика ліаноподібна рослина родини місяцеплідникових з вічнозеленими великими листками та дрібними квітами, має гіркі отруйні плоди. Словник української мови у 20 томах