1. Орфографічний словник української мови

кукільван

кукі́льва́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукільван — -у, ч. Рослина, що має гіркі та отруйні плоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кукільван — КУКІ́ЛЬВА́Н, КУКО́ЛЬВА́Н, у, ч. 1. Велика ліаноподібна рослина родини місяцеплідникових з вічнозеленими великими листками та дрібними квітами, має гіркі отруйні плоди. Словник української мови у 20 томах
  3. кукільван — КУКІ́ЛЬВА́Н, у, ч. (Cocculus suberosus D. С.). Рослина, що має гіркі та отруйні плоди. [Хома:] Що ти, кукільвану об’ївся? [Андрій:] Не кричіть, тату, бо я й так злякався!.. (К.-Карий, II, 1960, 201). Словник української мови в 11 томах