кулага

КУЛА́ГА, и, ж., діал.

Пісна страва у вигляді густого киселю з борошна (іноді з ягодами або фруктами).

Борщ йому обрид, Капуста і рулі, та ще кулага тая; Скоромного сердега забажав (Л. Глібов);

Учасники фестивалю могли поласувати купальськими стравами, серед яких кулага, сита, вареники (з газ.);

Справжня кулага вважалася ліками від усіх хвороб (з наук.-попул. літ.);

// Напій з ягід.

Улюбленим напоєм на Поліссі є кулага з лісових ягід (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кулага — кула́га іменник жіночого роду страва діал.  Орфографічний словник української мови
2. кулага — -и, ж., діал. Пісна страва у вигляді густого киселю з борошна (іноді з ягодами або фруктами). || Напій з ягід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кулага — КИСІ́ЛЬ (драглиста страва з ягідного або фруктового сиропу, молока тощо, звареного з крохмалем або борошном); ХОЛОДЕ́ЦЬ розм., КУЛА́ГА діал.  Словник синонімів української мови
4. кулага — КУЛА́ГА, и, ж., діал. Пісна страва у вигляді густого киселю з борошна (іноді з ягодами або фруктами). Нізчимний борщ йому обрид, Капуста і рулі, та ще кулаза тая; Скоромного сердега забажав (Гл., Вибр., 1951, 100); // Напій з ягід.  Словник української мови в 11 томах
5. кулага — Кулага, -ги ж. Родъ кушанья изъ муки. Наварили горщик кулаги. Грин. І. 123.  Словник української мови Грінченка