кулеша
КУЛЕ́ША, і, ж., діал.
Страва з кукурудзяного борошна.
Пора варить кулешу. В киплячий казан він сипле муку, крає її навхрест, і скоро запашна пара мішається з запахом диму (М. Коцюбинський);
Семен і Семениха прийшли з церкви та й обідали – мачали студену кулешу у сметану (В. Стефаник);
Гуцул віддасть останнюю сорочку, Останній шмат кулеші із казана (П. Воронько);
Пустельник саме кулешу варив (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)