Словник української мови в 11 томах

кулеша

КУЛЕ́ША, і, ж., діал. Страва з кукурудзяного борошна.

Пора варить кулешу. В киплячий казан він сипле муку, крає її навхрест, і скоро запашна пара мішається з запахом диму (Коцюб., II, 1955, 330);

Семен і Семениха прийшли з церкви та й обідали — мачали студену кулешу у сметану (Стеф., І, 1949, 33);

Гуцул віддасть останнюю сорочку, Останній шмат кулеші із казана, Коли зустріне в лісі партизана (Воронько, Казка.., 1957, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кулеша — Кулеша (22, 494) – “куліш”; [ІЦ-2006]  Словник з творів Івана Франка
  2. кулеша — -і, ж., діал. Страва з кукурудзяного борошна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кулеша — КУЛЕ́ША, і, ж., діал. Страва з кукурудзяного борошна. Пора варить кулешу. В киплячий казан він сипле муку, крає її навхрест, і скоро запашна пара мішається з запахом диму (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. кулеша — Густа страва з кукурудзяної муки, варена на воді; у гуцулів замість хліба; інколи к. замішують з потовченою у воді вареною картоплею.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. кулеша — Куле́ша, -ші, -ші, -шею; -ле́ші, -ле́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кулеша — Куле́ша, -ші ж. Кушанье: сваренная кукурузная мука. Kolb. І. 52. Шух. І. 140.  Словник української мови Грінченка