кулеша
КУЛЕ́ША, і, ж., діал. Страва з кукурудзяного борошна.
Пора варить кулешу. В киплячий казан він сипле муку, крає її навхрест, і скоро запашна пара мішається з запахом диму (Коцюб., II, 1955, 330);
Семен і Семениха прийшли з церкви та й обідали — мачали студену кулешу у сметану (Стеф., І, 1949, 33);
Гуцул віддасть останнюю сорочку, Останній шмат кулеші із казана, Коли зустріне в лісі партизана (Воронько, Казка.., 1957, 4).
Словник української мови (СУМ-11)