кульбабовий
КУЛЬБА́БОВИЙ, а, е.
Прикм. до кульба́ба.
Мені аби свобода друку була. А їсти я можу й жаб із кульбабовим листям (Ю. Винничук);
Кульбабовий цвіт;
* Образно. Хто ж ти, хлопче раненький, що без тата і без неньки, чи ти кульбабовий, чи ти лебединий, чи ти цукряний. Е, ні, я мамин (І. Калинець);
// Зробл. з кульбаби.
Кульбабовий сироп проварюють, помішуючи 20 хвилин. Виходить літр густого і прозорого варення, схожого на мед (із журн.);
Кульбабовий салат.
Словник української мови (СУМ-20)