Словник української мови у 20 томах

кульбабовий

КУЛЬБА́БОВИЙ, а, е.

Прикм. до кульба́ба.

Мені аби свобода друку була. А їсти я можу й жаб із кульбабовим листям (Ю. Винничук);

Кульбабовий цвіт;

* Образно. Хто ж ти, хлопче раненький, що без тата і без неньки, чи ти кульбабовий, чи ти лебединий, чи ти цукряний. Е, ні, я мамин (І. Калинець);

// Зробл. з кульбаби.

Кульбабовий сироп проварюють, помішуючи 20 хвилин. Виходить літр густого і прозорого варення, схожого на мед (із журн.);

Кульбабовий салат.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кульбабовий — кульба́бовий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кульбабовий — -а, -е. Прикм. до кульбаба.  Великий тлумачний словник сучасної мови