кулястий

КУЛЯ́СТИЙ, а, е.

Який має форму кулі (див. ку́ля¹ 1); круглий (у 1 знач.).

На тлі свіжого, як повесні, лісу показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (М. Коцюбинський);

Мусій Горбань був жилавий, з кулястою лисою головою (Л. Первомайський);

Кожна така черепиця-дощечка мала кольоровий напис із кулястих незнайомих літер, які однак Стецько зовсім добре розумів (Е. Андієвська);

Тiльки лоб, високий, кулястий, мов у поета Гете, i гордий красивий нiс робили це змертвiле обличчя привабливим (П. Загребельний);

Крізь кулястий шолом дивилося зацікавлене худорляве обличчя (О. Тесленко);

За формою бактерії можуть бути кулясті, паличкоподібні і звивисті (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. кулястий — куля́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кулястий — Круглий, сферичний, кн. кулеподібний.  Словник синонімів Караванського
3. кулястий — див. круглий  Словник синонімів Вусика
4. кулястий — -а, -е. Який має вигляд кулі (див. куля I 1)); круглий (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кулястий — Куля́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. кулястий — КУЛЯ́СТИЙ, а, е. Який має вигляд кулі ( див. ку́ля¹ 1); круглий (у 1 знач.). На тлі свіжого як повесні лісу показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. кулястий — Куля́стий, -а, -е Шаровидный.  Словник української мови Грінченка