кумасенька

КУМА́СЕНЬКА, и, ж.

Пестл. до кума́.

Ой сиділа кумасенька за скалою, Ой тримала чашу вина за собою (з народної пісні);

Згадаємо, кумасенько, згадаєм .. А тим часом нам, діду, заспівай (Л. Старицька-Черняхівська);

Ой піду я до куми, Наговоримось сами: Гей, кумасенько моя, А чи любиш гультяя? (Микола Чернявський);

– Куди це ти, кумасенько, біжиш? Даєш неначе з ляку драла, – Гука Ховрах (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. кумасенька — кума́сенька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кумасенька — див. кума  Словник синонімів Вусика
3. кумасенька — -и, ж. Пестл. до кума.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кумасенька — КУМА́СЕНЬКА, и, ж. Пестл. до кума́. Ой піду я до куми. Наговоримось сами: Гей, кумасенько моя, А чи любиш гультяя? (Черн., Поезії, 1959, 232); — Куди це ти, кумасенько, біжиш? Даєш неначе з ляку драла, — Гука Ховрах (Гл., Вибр., 1951, 8).  Словник української мови в 11 томах
5. кумасенька — Кумасенька, -ки ж. ум. отъ кума.  Словник української мови Грінченка