кумачевий

КУМАЧЕ́ВИЙ, а, е.

Зробл. із кумачу.

Просторий зал .. з довгим столом під кумачевою скатертиною, з книжковими шафами, шаховим і патефонним столиками займав другу половину будинку (І. Волошин);

В степу мчить група вершників. Кумачевий значок, розвіваючись, майорить над ними (О. Гончар);

// Кольору кумачу; яскраво-червоний.

Тепер у неї тільки й думки, котрий очіпок до лиця: чи гурочковий [зелений], чи кумачевий, чи квітчастий (Ганна Барвінок);

Майнула зграйка снігурів і накрила розлогу калину. Завзято бенкетують пташки на кумачевих кетягах (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кумачевий — кумаче́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кумачевий — -а, -е. Зробл. із кумачу. || Кольору кумачу; яскраво-червоний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кумачевий — ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИ́Й, КРИВА́ВИЙ, КАЛИ́НО́ВИЙ, БОРДО́ВИЙ, БОРДО́, ВИШНЕ́ВИЙ, ЧЕРВЛЕ́НИЙ (ЧЕРЛЕ́НИЙ) діал., ГРАНА́ТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИ́НО́ВИЙ (кольору ягоди малини — темно-червоний); РУБІ́НОВИЙ (кольору рубіну); МА́КОВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. кумачевий — КУМАЧЕ́ВИЙ, а, е. Зробл. із кумачу. Просторий зал червоного кутка з довгим столом під кумачевою скатертиною, з книжковими шафами, шаховим і патефонним столиками займав другу половину будинку (Вол.  Словник української мови в 11 томах